Борщ – національна українська страва, один з найвідоміших брендів нашої держави. Поки, на жаль, офіційно не запатентованих. На відміну від нас, Грузія, наприклад, активно попрацювала в цьому напрямі – тепер іншим країнам доводиться платити грузинам, якщо вони хочуть бути виробниками сулугуні, хачапурі, хванчкари та інших 27 найменувань продуктів чи страв. Але повернімось до нашого борщу.
Хоча існує величезна кількість його варіантів, що там казати – ледве не кожне село може по праву пишатись своїм оригінальним рецептом, в усіх борщів є одне спільне – буряк (червоний борщ – зрозуміло чому, до зеленого борщу, виявляється, колись, крім кваску (щавлю), додавали ще й молоде листя буряка, а білий борщ вариться з квашених буряків), а на Святвечір варимо борщ з вушками.
Саме слово борщ, вірогідно, походить від старовинної назви буряка бърщъ. Подекуди можна натрапити на таке пояснення: назва страви походить від рослини борщівник, мовляв, колись до борщу замість капусти додавали листя цієї рослини. Пояснення виглядає щонайменше дивним – адже борщівника, завезеного в радянські часи як силосну культуру (якомусь партійному функціонеру без агрономічної освіти стрілила в голову геніальна ідея), навіть корови відмовлялись їсти, а сама рослина спричиняє важкі опіки в того, хто до неї доторкнеться. А по-друге, коротке слово (борщ) не утворюється від довгого (борщівник) – це протиприродньо, з точки зору філології.
Отже ж, про борщ… Як там у Котляревського?
На другий день раненько встали,
Огонь надворі розвели
І м’яса в казани наклали,
Варили страву і пекли.
П’ять казанів стояло юшки,
А в чотирьох були галушки,
Борщу трохи було не з шість;
Баранів тьма була варених,
Курей, гусей, качок печених,
Досита щоб було всім їсть.
А Квітка-Основ’яненко в Пані Халявському описував так: Коли кінчався один борщ, подавали другий іншого сорту. І скількох сортів бували борщі — то аж дивно! Борщ з яловичиною; борщ з гускою, пресито вигодованою; борщ з свининою; борщ Собеського (що був у Польщі королем); борщ Скоропадського (гетьмана України). Знову повинен зробити вчене зауваження: з історії нашої відомо, що сі особи самі склали особливого роду борщі і вдячні нащадки дали сим стравам імена винахідників. Рибний борщ печерський, бікус, борщ з годованою качкою… Та я вже й не пригадаю всіх назв борщів, які, бувало, подають!…
До сучасних борщів додають помідори, солодкий перець. Але, як відомо, ці культури – зайди в Україні, привезені з Америки якихось двісті років тому, так само як і картопля. Зате задовго до появи цих овочів у борщі, крім буряка, могла бути капуста, цибуля, морква, петрушка, пастернак. Те, що протягом стількох століть борщ був і залишається стравою №1 – ще одне підтвердження його надзвичайного смаку.
Маємо чим пишатись!
Більше про українську національну кухню: